Всі ми з дитинства мріємо кимось стати: то космонавтом, то естрадною зіркою, то більш просто — агрономом або бухгалтером. Після закінчення школи перед нами відкривається безліч доріг. Це і технікуми, і інститути, і університети. Та не проста справа — вибрати яку професію з більш ніж двох тисяч існуючих. Деякі наслідує приклад батьків, інші ж не можуть вирішити і після закінчення школи. Мені здається, дуже важливо не зрадити своїй мрії, і тоді будь-яка робота буде і легкою, і радісною.

Я свій вибір зробив уже давно. Я з дитинства мрію про професію вчителя. Мені здається, що це найгуманніша в світі професія. Учитель несе людям не тільки знання, він несе ще доброту і правду. Учитель, мені здається, бачить людей наскрізь, Люди цієї професії оцінюють відразу, хто чого вартий. Це тому, що вони працюють з людьми усе своє життя і можуть по одному слову здогадатися, хто стоїть перед ними.

Вчителі — дуже принципові люди. Вони повинні жити так, як вчать, відкрито і чесно, адже на них дивляться всі. Ми всі отримуємо «путівку в життя» від них, І неможливо відокремити спеціальність учителя від спеціальності вихователя.

Мені здається, неможливо говорити неправду, коли на тебе дивляться дитячі очі. Від вчителя залежить дуже багато в майбутньому їх учнів. Вони своїм прикладом, своїми принципами, своїм життям показують, як жити.

Але вчитель — це не тільки відповідальна, але й дуже нервова робота, Скільки терпіння і такту треба мати, щоб змусити юних непослух слухати себе, щоб у їх головах відклалося уявлення про предмет!